Культурный вечер в театре "Сфера"

Как можно скрасить промозглый и неприветливый осенний вечер?
Конечно же, сходить на спектакль в теплый и уютный театр. Поистине, нет ничего лучше мягких, обтянутых старинной бежевой замшей кресел, приглушенного света софитов и неповторимой атмосферы театра, куда приходят люди всех возрастов, чтобы на равных насладиться игрой актеров.
И вот, 14 ноября в 19.00 вместе с преподавателем украинского языка Ассоль Алексеевной и студентами-политологами мы уже сидели в небольшом освещенном зале Московского драматического театра «Сфера» и ожидали начала спектакля, поставленного Юлией Беляевой по произведениям Василия Шукшина, – «Раскас».
Каждый рассказ писателя, переосмысленный режиссером и талантливыми актерами, вызывал искренние эмоции, будь то смех или слезы. Особенно нас тронула история, поставленная по заглавному «Раскасу». Эмоции Анатолия Смиранина, игравшего Ивана Петина, казались неподдельными, будто бы и ему пришлось пережить предательство любимой женщины.
Два часа пролетели на одном дыхании, и в финале от длительных аплодисментов приятно щипало руки. Довольные и ярко улыбающиеся, полные новых впечатлений, мы вышли на свежий воздух ноябрьского вечера, уже не казавшегося нам хмурым. И скорее всего следующую стипендию мы точно потратим на билеты в «Сферу».
Хотелось бы выразить Ассоль Алексеевне огромную благодарность за прекрасную возможность развеяться и окунуться в искусство!

Як можна скрасити вогкий і непривітний осінній вечір?
Звичайно ж, сходити на виставу до теплого і затишного театру. Воістину, немає нічого кращого за м'які, обтягнуті старовинноюу бежевою замшею крісла, приглушеного світла софітів і неповторної атмосфери театру, де збираються люди різного віку, щоб на рівних насолодитися грою акторів.
І ось, 14 листопада о сьомій вечора разом із викладачем української мови Ассоль Олексіївною та студентами-політологами ми вже сиділи в невеликому освітленому залі Московського драматичного театру «Сфера» і чекали на початок спектаклю, поставленого Юлією Бєляєвою за творами Василя Шукшина, – «Раскас».
Кожне оповідання письменника, переосмислене режисером і талановитими акторами, викликала щирі емоції, будь то сміх чи сльози. Особливо нас заторкнула історія, поставлена за заголовним оповіданням “Раскас». Емоції Анатолія Сміраніна, який грав Івана Петіна, здавалися непідробними, нібито і йому довелося пережити зраду коханої жінки.
Дві години пролетіли на одному диханні, а у фіналі від тривалих оплесків приємно щипало руки. Задоволені та яскраво усміхнені, повні нових вражень, ми вийшли на свіже повітря листопадового вечора, який уже не здавався нам похмурим. І скоріше за все наступну стипендію ми точно витратимо на квиток до «Сфери».
Хотілося б висловити Ассоль Олексіївні величезну дяку за прекрасну можливість розвіятися і зануритися в мистецтво!