Встреча с Юрием Анатольевичем Паламарчуком

Гость рассказал о своей общественной деятельности, о поездках в другие страны, во время которых он выполняет сложную и столь необходимую сегодня миссию — объединяет людей разных национальностей и вероисповеданий. И география поездок просто впечатляет: Дагестан, Абхазия, Чечня, Кыргызстан, Казахстан, Молдова, Китай, Вьетнам, США, Сирия, Ливан и многие другие. При этом гость особо подчеркнул, как важно знать иностранные языки, культуру и традиции других народов. Говорили и об очень важном проекте «Дорога Жизни – Дорога Воинской славы», посвященном увековечению памяти подвига многонационального народа во время блокады Ленинграда и Дороги Жизни как артерии, которая обеспечивала жизнь в блокадном городе. Его инициатором также является Юрий Паламарчук. Во время нашей встречи возникла идея посетить Санкт-Петербург и места, связанные с событиями Великой Отечественной войны. Рассказывая о себе, Юрий Анатольевич упомянул, что его детство тесно связано с Украиной, где он учился в средней школе, по окончании которой поступил в Одесское мореходное училище технического флота. Для всех стало сюрпризом, когда гость прочитал детское стихотворение на украинском языке, которое помнит еще со 2-го класса: 

Білі мухи налетіли — 

Все подвір'я стало біле. 

Не злічити білих мух, 

Що летять, неначе пух. — 

Галю, Петрику, Кіндрате, 

Годі, ледарі, вам спати! — 

І побігли до санчат Галя, 

Петрик і Кіндрат. 

Всі з гори летять щодуху. 

Щоб спіймати білу муху, 

А санчата їм усім 

Змайстрував старий Максим. 

Мы с интересом узнали, что Юрий Анатольевич приходится родственником известного украинского писателя, члена и ответственного секретаря Национального союза писателей Украины Виталия Константиновича Березинского, который в том числе писал стихи и для для детей на украинском языке. Так что Украина занимает в сердце нашего гостя не последнее место. А еще Юрий Анатольевич поделился своими размышлениями относительно того, что ничего в нашей жизни не бывает случайным, и все «приходит» именно тогда, когда мы способны это постичь, усвоить и применить. Мы благодарны нашему гостю за то, что он нашел время для встречи с нами и надеемся, что следующая обязательно состоится уже на Ленинградской земле! 

 6 березня 2021 р. у рамках програми «Зустрічі» студентки 2 курсу перекладацького факультету МДЛУ, якы вивчають українську мову, зустрілися з відомим громадським діячем, президентом Регіональної громадської організації «Рада з міжнародної співпраці», головою Представництва Асамблеї народів Євразії в Ленінградській області, керівником Міжнародної патріотичної акції «Дорога Життя – Дорога Військової слави» Юрієм Анатолійовичем Паламарчуком. 

Гість розповів про свою громадську діяльність, про поїздки до інших країн, під час яких він виконує складну і таку необхідну сьогодні місію — об'єднує людей різних національностей і віросповідань. Географія поїздок просто вражає: Дагестан, Абхазія, Чечня, Киргизстан, Казахстан, Молдова, Китай, В'єтнам, США, Сирія, Ліван ы багато інших. При цьому гість особливо підкреслив, як важливо знати іноземні мови, культуру і традиції інших народів. Говорили і про дуже важливий проєкт «Дорога Життя – Дорога Військової слави», присвячений увічненню пам'яті подвигу багатонаціонального народу під час блокади Ленінграда і Дороги Життя як артерії, яка забезпечувала життя в блокадному місті. Його ініціатором також є Юрій Паламарчук. Під час нашої зустрічі виникла ідея відвідати Санкт-Петербург і місця, пов'язані з подіями Великої Вітчизняної війни. Розповідаючи про себе, Юрій Анатолійович зауважив, що його дитинство тісно пов'язане з Україною, де він навчався в середній школі, після закінчення якої вступив до Одеського морехідного училища технічного флоту. Для всіх стало сюрпризом, коли гість прочитав дитячий вірш українською мовою, який пам'ятає ще з 2-го класу: 

 Білі мухи налетіли — 

Все подвір'я стало біле. 

Не злічити білих мух, 

Що летять, неначе пух. — 

Галю, Петрику, Кіндрате, 

Годі, ледарі, вам спати! — 

І побігли до санчат Галя, 

Петрик і Кіндрат. 

Всі з гори летять щодуху. 

Щоб спіймати білу муху, 

А санчата їм усім 

Змайстрував старий Максим. 

Ми з цікавістю дізналися, що Юрій Анатолійович доводиться родичем відомого українського письменника, члена і відповідального секретаря Національної Спілки письменників України Віталія Костянтиновича Березінського, який в тому числі писав вірші і для для дітей українською мовою. Так що Україна займає в серці нашого гостя не останнє місце. А ще Юрій Анатолійович поділився своїми роздумами щодо того, що нічого в нашому житті не буває випадковим, і все «приходить» саме тоді, коли ми здатні це осягнути, засвоїти і застосувати. Ми вдячні нашому гостеві за те, що він знайшов час для зустрічі з нами і сподіваємося, що наступна обов'язково відбудеться вже на Ленінградській землі!