28 мая 2019
Как известно, в МГЛУ преподается в общей сложности 37 (!) иностранных языков, из них 9 — языки бывших республик СССР, а ныне — стран СНГ и ближнего зарубежья. Те, кому из студентов МГЛУ выпадает жребий изучать один из этих языков как второй иностранный, поначалу не всегда понимают, как в будущем могут пригодиться эти знания, ведь на постсоветском пространстве, в принципе, все в той или ной степени владеют русским, а потому языковые барьеры возникают довольно редко. Но так было еще совсем недавно. Сегодня же практически все ближайшие соседи россиян переориентируются на национальные языки. И именно поэтому с каждым годом все ощутимей необходимость готовить специалистов-лингвистов, переводчиков, политологов, регионоведов, журналистов со знанием языков ближайших соседей, которые кроме всего прочего, а возможно, и в первую очередь, тесно взаимосвязаны торговыми, дипломатическими, политическими, геополитическими и многими другими отношениями.
Да, сегодня эта необходимость пока что ощущается не так остро, поскольку представители старшего поколения, как правило, хорошо знают русский. Но пройдет какое-то время и, скорее всего, все кардинально изменится. К тому же, перед глазами уже не единичные случаи, когда выпускники МГЛУ со знанием языков соседей работают при посольствах этих стран в России или в посольствах РФ.
К изучению языков стран СНГ и ближнего зарубежья в МГЛУ подходят очень серьезно. Именно поэтому все эти языки — азербайджанский, армянский, грузинский, казахский, киргизский, румынский, узбекский, украинский, таджикский — преподают исключительно носители этих языков, преподаватели университетов, с которыми МГЛУ в свое время заключил ряд договоров и которые на постоянной основе командируют свои лучшие кадры в Москву. Скорее всего, именно по этой причине студенты уже с первых занятий меняют свое отношение к языкам СНГ, которые начинают изучать.
Но все преподаватели — это не только профессионалы, но еще и интересные собеседники, которые могут многое рассказать о своей родной стране, ее обычаях и культуре. Кроме того, некоторые еще имеют и другие таланты — музыкальные, вокальные, писательские. И очень жаль, что только этим 10 студентам в группе (а иногда и меньше) выпадает счастье общаться с тем или иным преподавателем. Исправить эту несправедливость решила преподаватель украинского языка Ассоль Алексеевна Овсянникова. У нее родилась идея познакомить студентов, изучающих украинский язык, со всеми преподавателями языков стран СНГ и ближнего зарубежья.
Сверхзадача состояла в том, чтобы, как говорится, «расширить сознание студентов», не замкнуть их на чем-то одном, а дать представление о других языках, их структуре, особенностях, дать какие-то элементарные, но важные сведения о других странах, которые можно посетить в любой момент без виз и приглашений. Возможно, именно такие встречи кого-то сподвигнут на путешествие или на изучение еще какого-то языка.
И первой встречей-ласточкой было знакомство студентов-украинистов с профессором Бакинского славянского университета, преподавателем азербайджанского языка в МГЛУ Зенфирой Ханым Рустамовой.
И вот впечатления студентов.
«Зенфира Ханым поделилась с нами основами грамматики азербайджанского языка, интересными фактами об Азербайджане и, в частности, о его столице — Баку. Мы постарались выяснить главные особенности языка и узнали, что в азербайджанском языке нет категории рода, прилагательные являются неизменяемой частью речи, местоимения, по сути, отсутствуют и обычно добавляются к слову в качестве суффиксом. Если говорить о глаголах, то в языке три формы будущего времени и две прошедшего. Также одно слово в азербайджанском языке может заменить целое предложение в русском, что, в свою очередь, осложняют перевод на русский, но, несомненно, облегчают его изучение.
Также Зенфира Ханым рассказала нам множество фактов о столице Азербайджана — Баку, который в народе прозвали городом огней. По одной из версий, это связано с тем, что в Баку издревле были обнаружены большие запасы нефти, имеющей горючие свойства. Также данное название напрямую связано с символами Азербайджана. Например, на гербе изображены три пылающих огненных языка, а потому и неудивительно, что в настоящее время главными символами Баку являются три современные пламенные башни. Более того, Баку называют «городом ветров», так как он расположен на берегу Каспийского моря и обдувается его ветрами.
Зенфира Ханым рассказала в общих чертах об Азербайджане, его природе, удивительных озёрах, явлениях природы, культуре и народе.
Мы очень благодарны Зенфире Ханым за то, что она нашла время для встречи с нами».
Этот опыт общения очень понравился студентам и был очень продуктивным, а потому продолжение обязательно будет.
Зустріч із викладачем азербайджанської мови
Зенфірою Ханим Рустамова
Як відомо, в МДЛУ викладається в цілому 37 (!) іноземних мов, з них 9 — мови колишніх республік СРСР, а нині — країн СНД і ближнього зарубіжжя. Ті, кому зі студентів МДЛУ випадає жереб вивчати одну з цих мов як другу іноземну, спочатку не завжди розуміють, як в майбутньому можуть статися їм у пригоді ці знання, адже на пострадянському просторі, в принципі, всі тією чи іншої мірою володіють російською, а тому мовні бар'єри виникають достатньо рідко. Але так було ще зовсім недавно. Сьогодні ж практично всі найближчі сусіди росіян переорієнтуються на національні мови. І саме тому з кожним роком все відчутнішою ствє необхідність готувати фахівців-лінгвістів, перекладачів, політологів, регіонознавців, журналістів зі знанням мов найближчих сусідів, які крім усього іншого, а можливо, і в першу чергу, тісно взаємопов'язані торговельними, дипломатичними, політичними, геополітичними та багатьма іншими відносинами.
Так, сьогодні ця необхідність поки що відчувається не так гостро, оскільки представники старшого покоління, як правило, добре знають російську. Але пройде якийсь час і, швидше за все, все кардинально зміниться. До того ж, перед очима вже не поодинокі випадки, коли випускники МДЛУ зі знанням мов сусідів працюють при посольствах цих країн в Росії чи в посольствах РФ.
До вивчення мов країн СНД і ближнього зарубіжжя в МДЛУ підходять дуже серйозно. Саме тому всі ці мови — азербайджанську, вірменську, грузинську, казахську, киргизьку, румунську, узбецьку, українську, таджицьку викладають виключно носії цих мов, викладачі університетів, з якими МДЛУ свого часу уклав ряд договорів та які на постійній основі відряджають свої кращі кадри до Москви. Швидше за все, саме цей факт впливає на те, що студенти вже з перших занять змінюють своє ставлення до мов СНД, які починають вивчати.
Але всі викладачі — це не тільки професіонали, але ще й цікаві співрозмовники, які можуть багато розповісти про свою рідну країну, її звичаї та культури. Крім того, деякі ще мають й інші таланти — музичні, вокальні, письменницькі. І дуже шкода, що тільки цим 10 студентам у групі (а іноді й менше) випадає щастя спілкуватися з тим чи іншим викладачем. Виправити цю несправедливість вирішила викладач української мови Ассоль Олексіївна Овсяннікова. У неї народилася ідея познайомити студентів, які вивчають українську мову, з усіма викладачами мов країн СНД і близького зарубіжжя.
Надзавдання полягало в тому, щоб, як кажуть, «розширити свідомість студентів», не замкнути їх на чомусь одному, а дати уявлення про інші мови, їхню структуру, особливості, дати якісь елементарні, але важливі відомості про інші країни, які можна відвідати в будь-який момент без віз і запрошень. Можливо, саме такі зустрічі когось спонукають на подорож або на вивчення ще якоїсь мови.
І першою зустріччю-ластівкою було знайомство студентів-україністів із професором Бакинського слов'янського університету, викладачем азербайджанської мови в МДЛУ Зенфірою Ханим Рустамовою.
І ось враження студентів.
"Зенфіра Ханим поділилася з нами основами граматики азербайджанської мови, цікавими фактами про Азербайджан і, зокрема, про його столицю — Баку. Ми намагалися з'ясувати головні особливості мови і дізналися, що в азербайджанській мові немає категорії роду, прикметники є незмінною частиною мови, займенник як такий взагалі відсутній і зазвичай додається до кореня як суфікс. Якщо говорити про дієслово, то воно має три форми майбутнього часу і дві минулого. Також одне слово в азербайджанській мові може замінити ціле речення в російській, що, з одного боку, ускладнює переклад російською, але, безсумнівно, полегшує вивчення азербайджанської.
Також Зенфіра Ханим розповіла нам безліч фактів про столицю Азербайджану — Баку, який в народі прозвали містом вогнів. За однією з версій, це пов'язано з тим, що в Баку здавна були виявлені великі запаси нафти, що має горючі властивості. Також дана назва безпосередньо пов'язана з символами Азербайджану. Наприклад, на гербі зображені три палаючі вогняні язики, а тому й не дивно, що в даний час головними символами Баку є три сучасні полум'яні вежі. Більше того, Баку називають «містом вітрів», бо він розташований на березі Каспійського моря і обдувається його вітрами.
Зенфіра Ханим розповіла в загальних рисах про Азербайджан, його природу, дивовижні озера, явища природи, культуру і народ.
И дуже вдячні Зенфірі Ханим за те, що вона знайшла час для зустрічі з нами».
Цей досвід спілкування дуже сподобався студентам і був дуже продуктивним, а тому обов’язково далі буде.
МГЛУ
